Alyona Alyona - Сумно Мені

Сумно мені, сумно мені, мамо.
На серці чимось гострим сум малюнки малював.
І десь на язиці крутилися такі тяжкі слова.
Рояться думи бджоли в світлих головах.
Багряний мед стече прямісінько в кулак.
Так хочеться, щоб все закінчилось не так.
Була ж спочатку зовсім іншою мета,
і скільки маємо пройти ми ще митарств.
А десь там міць та сила на кам'яних могилах
так і залишаться словами сфото-прапор, крила.
Через 40 днів не віриться, що це можливо.
Чия наступна кров зупиниться в гарячих жилах.
Мрієм про життя попереднє, навіть ще не вмерше,
хоча цей досвід точно проживаємо не вперше.
Колись у зброї вершник, тепер із дроном легше.
А хтось брехав, брехати буде і сьогодні бреше.
Історію завжди писали кров'ю.
Не залатаєш рани, бо нема такого крою.
Колись плететься сітка стрічками з імен героїв.
Їм не зв'язати сум, та вона біль загоїть.
Я знаю, днів бувають світлі, бувають недужі.
Ми все з себе скинемо старе, бо є до пряжі кужіль.
Ти знаєш, плачуть навіть ті, хто завше байдужі.
Сьогодні ж ми сумуєм, друже.

Сумно мені, сумно,
Як вечір, так рану.
Щось на моїм серцю,
Веселості мало.
Веселосте моя,
Де тися поділа?
Чи в Дунаї втонула,
Чи в гаї полетіла?
Вітрець повіває,
Билину хитає,
Та й мою веселість
Полем розвіває.