Андрій Подкалюк - Багаття

В тобі усе моє багатство,
Щось палає на тобі плаття.
З тобою протікає час,
ми як струм по проводах,
це любов чи прокляття.
В тобі усе моє багатство,
Щось палає на тобі плаття.
З тобою протікає час,
ми як струм по проводах,
це любов чи прокляття.
Де ти була?
Я блукав роками.
На моїм обличчі рани.
А темні-темні бачать справи,
болю не знав.
Ти розтопила камінне,
пожаліла і не за мене.
Думав знов мене.
Пишеш ти щось вогненне.
Ми наче два вулкани,
що залились в любов.
В тобі усе моє багатство,
Щось палає на тобі плаття.
З тобою протікає час,
ми як струм по проводах,
це любов чи прокляття.
В тобі усе моє багатство,
Щось палає на тобі плаття.
З тобою протікає час,
ми як струм по проводах,
це любов чи прокляття.
У моєму човні нам вистачить місця.
Попереду невідома відстань.
Хто зна, що чекає у бурхливому морі.
Хочу чути сміх дитячий в нашому домі.
А в тобі усе моє,
геніальне і просте,
Щось далеке і близьке,
щось нереальне і живе.
Ми просто два вулкани,
що залились в любов.
В тобі усе моє багатство,
Щось палає на тобі плаття.
З тобою протікає час,
ми як струм по проводах,
це любов чи прокляття.
В тобі усе моє багатство,
Щось палає на тобі плаття.
З тобою протікає час,
ми як струм по проводах,
це любов чи прокляття.