Кажанна - Пазл

Збираю себе по частинах наче пазл
Я посадила квіточку на пустирі
Мені завжди здавалось, що у нас є час
А потім прокидаєшся в пустій квартирі

Логіка, статика і математика не допоможуть у цьому питанні
Лікар широкої практики вилікуй
Мої хворі думки
Твоя нестерпна граматика залізла в душу, сховалась у кожен кут
Ти мотузка, яка зав'язала руки
Наші спогади мене ріжуть

Який нестерпний біль!
Навколо автомобілі білі осте сте
Тобі усі завжди завдають болю, ти не у русі, ти у чортовому колесі
Кажеш не така, як усі
Ти звичайна
Ніхто не кличе тебе на чай
Вином обпікаєш губи, твої власні руки
Тебе погублять

Збираю себе по частинах наче пазл
Я посадила квіточку на пустирі
Мені завжди здавалось, що у нас є час
А потім прокидаєшся в пустій квартирі

Підкинь мене додому, не видаляй, не вирізай мене ти звідусіль
Розривали простір долоні і скло впивалось у ноги босі
Як так може бути, ти когось любиш, що саме він і саме тут, а потім з усіх поверхонь стираєш спільне минуле неначе бруд

Не кричи! Ти сиділа на балконі опівночі, мрії паплюжила у печі
Сонечко, ти у розпачі, але згадай:
Все що маєш - ти дала собі сама
Твій аромат, твій погляд, твій запал
Лишай позаду все це кляте співчуття
Це - твоє життя, твоє повітря
Вдихай, видихай його, відчувай!

Збираю себе по частинах наче пазл
Я посадила квіточку на пустирі
Мені завжди здавалось, що у нас є час
А потім прокидаєшся в пустій квартирі