Віталій Козловський - Рубіж

Ніби кожен день
Ми прощаємось з життям
Та пару годин
І всі приходимо до тями

Знову допис мій
заблокує інстаграм
Але не вірші
Які назавжди у піснях

Поділився світ
Давно на після і до
Випадкові «привіт»
Поміж станцій у метро

Кожен хоче лишить
Після себе цінний слід
Твоє серце відкрило
Для мене цілий світ

Тільки ти тримай мене …

Я не кажу тобі Прощай
Я завжди поруч
Тільки обіцяй в обіймах знову
Куди б дороги нас не завели
Я не кажу тобі Прощай

Злива за вікном
А в душі лише тепло
З тобою вище неба
Без тебе я ніхто

Я хочу щоб закінчився
Кожен сірий день
Змінювався на посмішки
Щасливих людей

Не лікує нічого
Лікуєш тільки ти
Не вистачає знову
Твоєї теплоти

В пам’яті назавжди
Будуть ті голосові
Що досі зігрівають
Кожну мою мить

Я не кажу тобі Прощай
Я завжди поруч
Тільки обіцяй в обіймах знову
Куди б дороги нас не завели
Я не кажу тобі Прощай