Stasya - Ніби Так І Треба

Я знову бігла дня у день за тінню вслід.
За кимось десь за горизонтами орбіт.
Хотіла залишити слід.
Я топтала чужий маршрут,
Ніби світом забутий путь.
То кожен крок не там, не стій.
Я тут, як гість, хто теж біг.
Я бігла, ніби так і треба.
За шумом світу не за небом,
Що пливуть закриті всі потреби.
Я бігла, ніби так і треба.
Я бігла, ніби так і треба.
За шумом світу не за небом,
Що пливуть закриті всі потреби.
Я бігла, ніби так і треба.
Я наче метелик летіла на світло,
Кожного разу вдарялась у скло,
Переді мною зачинені вікна,
Та я відчуваю знайоме тепло.
Час залікує поламані крила,
У коло почну знову грати в цю гру.
Сотні помилок, щоб я зрозуміла,
Шукала свій дім, а він завжди був тут.
Я бігла, ніби так і треба.
За шумом світу не за небом,
Що пливуть закриті всі потреби.
Я бігла, ніби так і треба.
Я бігла, ніби так і треба.
За шумом світу не за небом,
Що пливуть закриті всі потреби.
Я бігла, ніби так і треба.